Page 1 of 3
Політична та громадська еліта в світовій історії
назва освітнього компоненту (навчальної дисципліни)
кафедра загальної історії, правознавства і методик навчання
назва кафедри, яка забезпечує викладання освітнього компоненту
1 Опис освітнього
компоненту
Ступінь вищої освіти для здобуття ступеня магістра
другого рівня вищої освіти за спеціальністю 014.
«Середня освіта (Історія).
Рік підготовки ІІ, семестр ІІІ
Кількість кредитів ЄКТС 3
Загальна кількість годин 90
Лекцій 14
Практичних занять 16
Самостійної роботи 60
Форма підсумкового семестрового контролю залік
2 Стиль та методи
викладання,
оцінювання
Підходи до викладання та навчання:
Навчальна дисципліна «Політична та громадська
еліта в світовій історії» включена до блоку вибіркових
дисциплін при підготовці фахівців зі спеціальності 014.
«Середня освіта (Історія).
Під час викладання ставиться мета ознайомити
студентів з розвитком історичної науки і думки в
зарубіжних країнах Європи, Америки сформувати у них
уявлення про процеси нагромадження та інтерпретації
історичних знань і ту роль, яку вони відіграють у
суспільному житті сучасного світу. Без знання основних
віх розвитку світової історіографії, її здобутків та
проблем не можна повною мірою опанувати фах
історика.
Термін «історіографія» представляє собою
багаторівневе поняття, яке використовується в сучасній
науці у кількох значеннях. У даному курсі йдеться про
історіографію як історію історичної науки, яка включає в
себе знання про суспільні умови розвитку і
функціонування історичних знань, методологічні засади
історичних досліджень, основні напрями та школи
історичних студій та їхні здобутки, створення і діяльність
науково-дослідних, освітніх та інших установ
історичного профілю, підготовку кадрів істориків,
міжнародні зв’язки і співробітництво та низку інших
складових. Курс передбачає висвітлення як загальних рис
розвитку світової історичної думки, так і особливості
національних історіографій в провідних країнах світу.
Вказана дисципліна тісно пов’язана з предметами
історичного циклу, зокрема з всесвітньою історією на
різних етапах, національними історіографіями країн
Західної Європи та Північної і Південної Америки.
Методи навчання: словесні; наочні; пояснювально- ілюстративний; метод застосування здобутих знань умінь
та навичок; метод індукції, дедукції та ін.
Система оцінювання:
Page 2 of 3
Модульно-рейтингова система оцінювання.
Відповідність підсумкових рейтингових оцінок у балах
оцінкам за національною шкалою і шкалою ECTS.
Види контролю: поточний, підсумковий,
самоконтроль. Форми контролю: усне та письмове
опитування, тестові завдання за допомогою комп’ютера
або дистанційних засобів навчання тощо.
Розподіл балів, які отримують студенти денної форми
навчання на практичному занятті
"5" = 6,25 - 5,6
"4" = 5,5 - 4,6
"3" = 4,5 - 3,1
"2" = 3,0 - 0
3 Компетентності Загальні компетентності:
ЗК 1. Здатність до цілеспрямованого накопичування
знання, самостійного пошуку та опрацювання інформації.
ЗК 2. Вміння організовувати наукові колективи з метою
розв’язання комплексних міжпредметних проблем. ЗК 3.
Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. ЗК 4.
Здатність взаємодіяти з представниками інших професійних
груп гуманітарної сфери. ЗК 5. Здатність до творчого
мислення, яке полягає у схильності до нестандартного
вирішення задач, самостійності міркувань та умовиводів.
ЗК 7. Навики роботи з комп’ютером. ЗК 8. Навики
управління інформацією. ЗК 9. Дослідницькі навики.
Спеціальні (фахові) компетентності:
ФК 4. Здатність брати участь у дискусії з певної
наукової проблеми, у різних формах наукової комунікації.
ФК 5. Здатність відрізняти специфіку у підходах до
вирішення проблем в галузі історії представників різних
наукових напрямів та шкіл, критично осмислювати новітні
досягнення історичної науки. ФК 6. Вміння застосовувати
принципи та методи педагогіки і психології у навчально- виховному процесі в середніх, професійно-технічних
закладах та в системі післядипломної освіти. ФК 7.
Здатність в межах обраної спеціалізації здійснювати
інноваційні дослідження, які спрямовані на вирішення
фундаментальних наукових проблем, вміння готувати
результати наукових досліджень до оприлюднення у
фаховому середовищі. ФК 8. Вміння застосовувати сучасні
методи викладання історії та суміжних дисциплін у вищих
навчальних закладах. ФК 9. Здатність презентувати
результати історичних досліджень. ФК 10. Здатність
конструювати дизайн історичного дослідження. ФК 11.
Здатність розробити програму історичного дослідження.
ФК 12. Здатність коректно та релевантно використовувати
дослідницькі методики.
4 Результати
навчання
ПРЗ 5. Знання норм, критеріїв оцінювання знань,
умінь учнів та отримання від них зворотного зв’язку. ПРЗ 6.
Знання сучасних інтерактивних методів навчання
студентів; форм організації навчання та специфіки
Page 3 of 3
застосування новітніх освітніх технологій у вищій школі.
ПРЗ 7. Знання теорії й практики критичного осмислення
уявлень про минуле у суспільстві, правила побудови
наукових гіпотез. ПРУ 6. Використовувати сучасні
інформаційні джерела національного та міжнародного рівня
для оцінки стану вивченості об’єкту досліджень і
актуальності наукової проблеми. ПРУ 8. Інтерпретувати
вузлові наукові проблеми, зв’язок між гіпотезою та
методом, логічні наслідки певного припущення,
зіставлення його з відомими теоретичними побудовами.
ПРК 1. Здатність володіти комунікативними навичками на
рівні вільного спілкування в іншомовному середовищі з
фахівцями та нефахівцями щодо проблем історії та
історіографії України, науки й техніки, історії медицини,
історії біологічних наук (фізіології, анатомії, гістології,
ботаніки, зоології та ін.), історії педагогіки, історії
психології, біографістики, регіоналістики, інтелектуальної
історії та ін. ПРК 2. Вміти доступно, на високому
науковому рівні доносити сучасні наукові знання та
результати досліджень до професійної та непрофесійної
спільноти. ПРК 3. Володіти навичками усної і письмової
презентації результатів власних досліджень рідною та
іноземною мовами. ПРА 1. Здатний вчитися упродовж
життя і вдосконалювати з високим рівнем автономності
здобуті під час навчання компетенції. ПРА 2. Здатний
аналізувати соціально та особистісно значущі світоглядні
проблеми, приймати рішення на основі сформованих
ціннісних орієнтирів. ПРА 3. Здатний створювати
рівноправне і справедливе освітнє середовище, що сприяє
навчанню всіх студентів, незалежно від їх соціально- культурно-економічного контексту.
5 Тематика
освітнього
компонента
Тема 1. Державні та політичні діячі світової історії
Стародавнього світу.
Тема 2. Громадські та політичні діячі епохи раннього
середньовіччя.
Тема 3. Державні, громадські та політичні діячі в добу
Відродження, реформації та контрреформації.
Тема 4. Громадські та політичні діячі періоду
зародження капіталістичних відносин.
Тема 5. Видатні політичні діячі світу в період
буржуазних революцій та зародження національно- визвольних рухів.
Тема 6. Громадські та політичні діячі завершального
періоду нової історії.
Тема 7. Видатні політичні та громадські діячі першої
чверті ХХ століття.
Тема 8. Видатні громадські та політичні діячі періоду
Другої світової війни.
Тема 9. Видатні громадські та політичні діячі другої
половини ХХ – початку ХХІ століття.